Українська мова
4 клас
Розділ. Прикметник
Автор: Крамарова М.З.,
вчитель початкових класів
вищої кваліфікаційної категорії
Золочівської ЗОШ І-ІІІ ст.№2,
Старший вчитель
Тема. Зв’язок прикметників з іменниками в реченні. Вправи щодо визначення роду й числа прикметників.
Цілі: знає про граматичний і смисловий зв’язок прикметників з іменниками;
вміє розпізнавати іменники, прикметники в реченнях та в тексті;
удосконалює зв’язне мовлення, збагачує свій словниковий запас ;
поглиблює знання про рідний край, любов до нього;
пояснює традиції рідного народу, шукає джерела національної історії і культури, осмислює себе як частину великого українського народу.
Обладнання: таблиці, схеми-опори, звуковий лист-звернення, індивідуальні картки, елементи узору українського рушника, картки з деформованим текстом, звукозапис « Пісні про рушник», мультимедійний центр тощо.
Тип уроку: урок формування умінь і навичок ( урок – подорож )
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Продзвенів уже дзвінок…
Починається урок.
Він незвичний і цікавий,
До нас гості завітали.
Повернімось до гостей.
Дружно скажем: «Добрий день!»
( Діти вітаються з присутніми на уроці)
Вчитель. – А тепер зручніш сідайте,
Починаємо урок.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
- Любі мої, а чи знаєте ви, що сьогодні я знайшла у нашій поштовій скриньці? Листа, адресованого учням 4 - В класу. Цікаво, від кого він? Відкриємо і прочитаємо?
(Відео- лист-звернення - транслюється на проекторі (слайд 1))
- Любі діти! Рідне слово – невмируще джерело, з якого ми пізнаємо навколишній світ, свою родину, свій народ. Сьогодні у вас незвичайна, особлива, можливо, й нелегка мандрівка, під час якої ви повинні показати себе знавцями своєї рідної мови, своєї Батьківщини. Перед вами будуть нелегкі випробування, але ми надіємось, що ви дружно подолаєте усі перешкоди. Тож в добру путь, любі четвертокласники!
З повагою члени клубу знавців рідної мови
- Ну що ж, гадаю, ви уже зрозуміли, що сьогодні ми з вами вирушаємо у незвичну мандрівку стежками нашої рідної мови. Але куди ми помандруємо, ви дізнаєтесь, коли завітаєте на мій «Аукціон знань». Адже я повинна перевірити, чи достатньо у вас знань, умінь та навичок для такої далекої подорожі. Тож це буде вашим першим випробовуванням.
Якщо вам вдасться відповісти правильно на всі мої запитання, ви зможете купити відразу два ключа, які відкриють вам таємницю нашої мандрівки.
-Нагадаю вам, що відповідати потрібно швидко, чітко, лаконічно, виразно.
Бліц-опитування.
1. Основні мовні одиниці (звук, буква, слово, словосполучення, речення, текст).
2. Скільки букв в алфавіті? ( 33 )
3. Скільки голосних звуків? ( 6)
4. Які букви позначають по два звуки ( я, ю, є, ї, щ).
5. Яка буква завжди мовчить? (ь)
6. Які три основні частини можна виділити в тексті? (зачин, основна частина, кінцівка)
7. Як називаються головні члени речення? (підмет і присудок)
8. Як називаються слова, близькі за значенням? (синоніми)
9. Як називаються слова, протилежні за значенням? (антоніми)
10. Як називаються слова, які мають спільну частину – корінь? (спільнокореневими)
- Я вітаю вас з першою перемогою. Ось ваші ключі. Як вони називаються? (ІМЕННИК і ПРИКМЕТНИК). Отже, сьогодні ми розширимо і узагальнимо наші знання по темі « Зв’язок прикметників з іменниками в реченні ». А також удосконалимо наші вміння визначати рід та число прикметників. Запишіть в зошити число і тему уроку. (Слайд 2)
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
- Діти, а що вам нагадують отримані ключі? (Дороговкази).
- Куди вони нас поведуть, ви зрозумієте, коли прослухаєте дуже відому українську пісню. Якщо хтось упізнав її – можете підспівувати.
(Звучить «Пісня про рушник»)
- Хто знає, як називається ця пісня? (Діти: «Пісня про рушник»)
- Рушник – це давній наш звичай. Немає, здається, в Україні жодної оселі, яку не прикрашали б рушники. «Хата без рушників, – казали в народі, – що родина без дітей». З рушником вшановували появу немовляти, з рушником виряджали в далеку путь, на рушник у день весілля стають молодята.
- Сьогодні ви протягом уроку вишиватимете рушничок : за кожне правильно виконане завдання ви отримуватимете частини візерунка, якими будете його прикрашати.
- Але щоб наш рушничок вийшов красивий і яскравий, нам потрібно здолати багато перешкод. А для цього потрібно використати усі знання про іменник та прикметник. Готові до випробувань? (Так)
- Тож, рушаймо!
1. Іменники.
• Робота над текстом.
Вчитель: Перед вами текст пісні «Про рушник» (Дод.1), у якому є виділені слова. Поставте до них запитання.
- Аналіз тексту. (Усно)
Учні: (Хто?) мати; (Що?) ночі ? (Що?) поля; (Що?) село;
(Що ?) дорога; (Що?) зорі; (Що?) рушник; ( Що?) щастя;
(Що?) зорі; (Що?) доля.
Вчитель: - До якої частини мови належать ці слова? (До іменника)
- На які питання відповідали? (Хто? і Що?)
(Відкриваються на дошці запитання під дороговказом «ІМЕННИК» - хто? що?)
- Які іменники відповідають на питання хто ? , а які на питання що?
• Розрізнення іменників – істот та неістот. (самостійна робота)
- Перед вами група слів, запишіть спочатку ті слова, які відповідають на питання (Хто?) , а потім на питання (Що?) (Слайд 3)
Українець, мова, батько, слово, Батьківщина, громадянин, держава, мати.
- Визначте рід та число цих іменників.
(Самоперевірка : слайд 4 – правильно виконані завдання)
- Отже, що таке іменник?
Учні: Іменник – це частина мови, яка називає предмети і відповідає на
питання хто? або що? Іменники є істоти та неістоти, загальні та
власні, можуть вживатися в однині або в множині, належать до одного
із родів: чоловічого, жіночого, середнього.
( На дошці з’являється таблиця «Іменник)
- Молодці! Гарно справились із завданням. Тож ось ваш перший візерунок.
- А прикрасить ним………., яка найкраще працювала на шляху по стежині «Іменник». (Вручається візерунок)
• Каліграфічна хвилинка
- Щоб вдосконалити навички каліграфічного письма, я вам пропоную записати такі склади:
КА НА ЛИ
- Спробуйте тепер з цих складів скласти якесь слово. (КАЛИНА)
- Пригадайте, яке прислів’я ми вивчали про калину?
Без верби та калини нема України.
• Фізкультхвилинка
Хто там, хто там вже стомився
І на парту похилився?
Треба дружно всім нам встати,
Можна трішки й станцювати.
2. Прикметники
- Чи сподобався вам наш танок? Опишіть його, використовуючи слова-ознаки. Запишіть у зошити.
Танець (який?) веселий, швидкий, запальний, український.
До якої частини мови належать дібрані вами слова? ( До прикметника)
На які питання відповідали? (Який? )
(Відкриваються питання під другим дороговказом, який веде до рушника)
- Послухайте вірш про прикметник. (Слайд 5)
Прикметник – це частина мови,
Без неї нам не обійтись.
Та вслухайсь в слово пречудове,
Йому, як другові всміхнись.
Земля – ласкава, пречудова,
А сонце – щире, золоте,
А небо – лагідне, погідне,
Життя – прекрасне, дороге.
А очі в мами – добрі, ніжні,
А голос – чистий і дзвінкий,
А руки – теплі і надійні,
А погляд – сонячний, ясний.
Усі ознаки називає
Прикметник як частина мови,
І жодної не обминають
Слова ці, справді, пречудові.
- Отже, що таке прикметник?
Прикметник – це частина мови, яка вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який?, Яка?, Яке? Які?
- Чи зв’язані між собою прикметники і іменники в нашому мовленні? Для чого вони нам? (Щоб мова була красива, образна, гнучка, барвиста …)
- А чи знаєте ви, що іменники можуть жити самі по собі, а от прикметник – величезний боягуз. І виходить він на прогулянку лише з іменником, міцно тримаючись за три мотузки – рід, число, відмінок. ( Слайд 6)
- Отже, який висновок можна зробити? ( Прикметник стоїть у тому числі і роді, що і іменник).
Робота над вправою 210.
- Випишіть із вірша по одному словосполученню з прикметниками чоловічого, жіночого і середнього роду.
Отчий дім маленька біла рідна хата рідне слово
- Визначте число словосполучень.
Робота над вправою 211 (усно)
- Який висновок про закінчення прикметників можна зробити?
- прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? і мають закінчення – ий (ій);
- прикметники жіночого роду відповідають на питання яка? і мають закінчення – а (я);
- прикметники середнього роду відповідають на питання яке? і мають закінчення – е (є).
• Гра «Побудуй місток» (Слайд 7)
Я називатиму три іменники, а вам потрібно знайти прикметник – «місток»,
який їх об’єднує.
Сталь, дружба, знання (міцні)
Думка, постріл, слово (влучні)
Воля, злива, почуття (сильні)
Листя, клімат, білизна (сухі)
Воля, вантаж, завдання (важкі)
Час, скеля, річка (стрімкі)
Яма, річка, рана ( глибокі)
Вата, котик, хмара (пухнасті)
Досвід, сльози, перець (гіркі)
- Молодці, за гарні знання ви отримуєте іще частину візерунка.
Робота над вправою 212 ( усно)
- Прочитайте казку, доповнюючи текст пропущеними словами.
- Чому Іменник не зрозумів пропозиції Прикметника?
(На відміну від іменників, прикметники змінюються за родами)
• Робота над деформованим текстом (Дод.2 ) і (Слайд 8)
ібХл шіна кипред завдиж жаливва щесвянним дупроктом. інВ щувавумі у бісо стяща й гопоблалуччя подигос. В їніУкра дьбу – кея тосвя не хообдилось зеб ляціпани. тькиБа лкузма вчаприли тейді нушавати білх.
(Один учень працює біля дошки, а решта самостійно в зошитах). Співставлення виконаних робіт, взаємоперевірка.
- Молодці, за гарну роботу ви отримуєте ще дві частини узору для рушника і, таким чином, наш рушничок розцвів. Але перед тим, як закінчити наш урок, давайте систематизуємо наші знання і виконаємо іще одне завдання.
ІV. Застосування набутих знань.
• Робота з перфокартами
Поставити «+» навпроти кожного слова, визначивши рід, число та до якої частини мови воно відноситься:
Іменник Прикмет-ник Рід Число
жін. чол. сер. мн. одн.
Жито
Солов’їні
Калина
Звичай
Життя
Сонячний
Ласкавий
Рідний
Рідня
Світлий
V. Підсумок уроку.
І –ІІ ряд: Метод мікрофону (кожен учень у «мікрофон» говорить одне слово-відповідь)
- Якими іменниками ви охарактеризуєте наш урок?
Швидкість, цікавість, веселість, увага, творчість, знання, гра, загадки…
- Якими прикметниками?
Повчальний, цікавий, незвичайний, неповторний…
ІІІ ряд : узагальніть здобуті знання за допомогою таблиці. (Слайд 9)
VІ. Домашнє завдання
Вправа 213 ( диференційовано)
І група – переписати вправу, підкреслити хвилястою лінією прикметники, визначити рід, число.
ІІ група – знайти прикметники, виписати їх і визначити рід, число.
(Слайд 10: ДЯКУЮ ЗА УРОК! під звуки музики)
Додаток 1
ПІСНЯ ПРО РУШНИК
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Додаток 2
ХЛІБ
ібХл шіна кипред завдиж жаливва щесвянним дупроктом. інВ щувавумі у босі стяща й гопоблалуччя подигос. В їніУкра дьбу – кея тосвя ен хообдилось зеб ляціпани. тькиБа лкузма вчаприли тейді нушавати білх.
(Хліб наші предки завжди вважали священним продук-том. Він уміщував у собі щастя й благополуччя господи. В Україні будь-яке свято не обходилось без паляниці.
Батьки змалку привчали дітей шанувати хліб.)
Комментариев нет:
Отправить комментарий